Методологія

Методологія визначення Індексу прозорості енергетики базується на статистичному методі багатовимірної середньої, який використовують, щоб оцінити складні об’єкти, процеси та явища. Вимірами Індексу є конкретні показники оцінювання прозорості (індикатори), їхні сукупності (категорії і сектори (ринки)) й мірила прозорості (критерії).

Індикатори та категорії

Індикатор — конкретний показник, вибраний для оцінювання прозорості об’єкта (наприклад, енергетичних компаній, органів влади), процесу (наприклад, ціноутворення, регулювання, торгівлі тощо), явища (наприклад, ринку, конкуренції тощо). В межах Індексу прозорості енргетики оцінюється понад 200 індикаторів, необхідні й достатні ознаки прозорості яких (обсяг інформації, її формат, періодичність оновлення тощо) наведені в українських і/або міжнародних нормативно-правових актах і/або відповідно до кращих світових практик розкриття інформації.

Якісні індикатори встановлюють наявність прозорості, кількісні – характеризують змінення хоча б однієї з її ознак. Наприклад, індикатор:

«Правила проведення аукціонів з розподілу квот підтримки ВДЕ» є якісним, оскільки констатує факт затвердження та опублікування відповідного нормативно-правового акта;
«Результати моніторингу цін на оптовому та роздрібному ринках газу» є кількісним, оскільки передбачає можливість змінення прозорості відповідних даних із часом в розрізі всіх критеріїв прозорості, які використовуються у Індексі.

В межах дослідження за Індексом охоплено п’ять секторів (ринків): природний газ; електрична енергія; нафта й рідке паливо; енергетичне вугілля; теплова енергія.

Категорія — сукупність індикаторів, що характеризує складові зовнішнього і внутрішнього середовища. Об’єднання індикаторів у категорії дозволяє різним групам спеціальних інтересів отримати інформацію про прозорість у різних точках ланцюга доданої вартості. Шляхом аналізу правил і практик розкриття інформації, зворотного зв’язку експертів, що були залучені до консультацій при розробці Індексу, виокремлено вісім категорій:

«Баланси»: Визначає прозорість річної й місячної енергетичної статистики;
«Природні монополії»: Визначає прозорість діяльності операторів систем передачі (транспортування) й розподілу;
«Постачання»: Визначає прозорість правил і рівня конкуренції на товарних ринках; цін і ціноутворення;
«Надійність і безпека»: Визначає прозорість запасів (резервів); правил, звітності про надійність і безпеку енергопостачання;
«Споживання»: Визначає прозорість стандартів обслуговування та обліку; інформації для споживачів про ціни і тарифи, субсидії та іншу допомогу, програми енергозбереження; комерційні пропозиції постачальників та інструменти їх порівняння;
«Звітність»: Визначає прозорість фінансових, аудиторських звітів; звітів про управління; розкриття нефінансової інформації; платежів на користь держави; інформації про кінцевих бенефіціарів, про корпоративне управління;
«Політика»: Визначає прозорість виконання стратегічних і програмних документів енергетичної політики й забезпечення сталого розвитку; політики підвищення енергоефективності, захисту довкілля, протидії змінам клімату, розвитку відновлюваних джерел енергії;
«Органи влади»: Визначає прозорість витрачання бюджетних коштів; розроблення, ухвалення й виконання владних рішень, а також моніторинг їхньої результативності; формування керівних органів.

Для зручності оцінювання й аналізу індикатори кожної категорії об’єднані в підкатегорії і групи.

Критерії прозорості

Критерій прозорості – мірило для оцінки ознак прозорості об’єкта, процесу або явища. Кожний з індикаторів був оцінений за шістьма критеріями прозорості:

«Наявність»: Існування інформації у відкритих джерелах;
«Доступність»: Мірило вільного отримання інформації;
«Актуальність»: Наявність інформації за останній звітний період;
«Регулярність»: Ступінь дотримання встановлених вимог до періодичності оновлення і зберігання інформації;
«Використовність»: Зручність і простота користування розкритою інформацією; її практичність (usability);
«Вичерпність»: Наявність у встановлений термін вичерпної інформації, що має оприлюднюватись у відповідності до вимог українських і/ або міжнародних нормативно-правових актів і/ або кращих світових практик розкриття інформації.

Критерій прозорості	Бал
Наявність (C_av)	0 – інформація відсутня 1 – інформація наявна
Доступність (С_ac)	0 – наявну інформацію неможливо отримати, окрім як на платній основі або за запитом 0.5 – наявну інформацію можна отримати лише шляхом: і) надання персональних даних сторони, що робить запит (наприклад, через «Дію»); іі) пошуку інформації на сторонніх ресурсах (які відрізняються від нормативно встановлених), де вона перебуває у вільному доступі; ііі) здійснення додаткового пошуку із використанням внутрішніх пошукових систем веб-сайтів органів влади чи компаній, або зовнішніх пошукових систем в мережі Інтернет 1 – інформація наявна у вільному доступі
Актуальність (С_rl)	0 – інформація за останній звітний період відсутня 1 – інформація за останній звітний період наявна
Регулярність (С_fr)	0 – інформація не оновлюється і недоступна за попередні періоди 0.5 – інформація оновлюється, але недоступна за окремі попередні періоди 1 – інформація оновлюється з дотриманням встановлених вимог і доступна за попередні періоди
Використовність (С_us)	0 – інформація наявна не в машиночитному форматі (jpg, jpeg, png, pcx, tiff, pdf (що містить сканований уміст) тощо) 0.5 – наявну інформацію можна скопіювати чи обробити (числова: docx, pdf, html, xlsx (неструктуровані дані)) 1 – інформація наявна в машиночитному форматі (числова: xlsx (структуровані дані), csv, xml, json; текстова: docx, pdf (несканований уміст))
Вичерпність (С_in)	0 – у встановлений термін відсутня будь-яка інформація, що має бути розкритою 0.5 – у встановлений термін інформація, що має бути розкритою, наявна не в повному обсязі 1 – у встановлений термін наявна вся інформація, що має бути розкритою

Критерії використовності та вичерпності оцінюються за останньою наявною інформацією по індикатору. Також в інформації змішаного типу (комбінація текстової та числової інформації) критерій використовності оцінюється як для текстової інформації. Сукупна оцінка кожного з індикаторів прозорості визначається за формулою:

Т_i = C_av × (С_ac + С_rl + С_fr + С_us) × С_in

де С_аv, С_ac, С_rl, С_fr, С_us, С_in – оцінки за критеріями наявності, доступності, актуальності, регулярності, використовності й вичерпності, відповідно.

Якщо інформацію було неможливо отримати, окрім як на платній основі або за запитом (С_ac = 0), вважали, що вона відсутня (С_аv = 0). Для всіх якісних індикаторів, якщо інформація була наявна (С_аv = 1) і доступна (С_ac = 1), вважали, що С_in = С_rl = С_fr = 1.

Враховуючи велику розмірність масиву індикаторів прозорості, їх вважали рівновагомими. Тому для побудови субіндексів за окремими категоріями й секторами (ринками) використовували середні арифметичні оцінки відповідних сукупностей.

У “воєнних” випусках Індексу (з 2022 року) до індикаторів застосовано додаткові атрибути з метою визначення причин та характеру зміни прозорості (зокрема, директивна заборона оприлюднення даних, ініціативне рішення розпорядників даних щодо обмеження чи припинення їх публікації та ін.).

Узагальнення оцінок

Для розрахунку інтегральної оцінки прозорості, методом експертного рейтингування визначені наступні вагові коефіцієнти категорій Індексу:

Інтерпретація оцінок

Усі розраховані оцінки прозорості (за категоріями, підкатегоріями, ринками, органами влади) для зручності переведені в універсальну 100-бальну шкалу. Вони округлені до цілого значення і мають таке трактування:

Обмеження

За допомогою Індексу не можна оцінити прозорість:

енергетики в реальному часі, оскільки його формування потребує оброблення великих масивів інформації за період, що зазвичай передує тому, в якому здійснюється оцінювання;
усіх учасників товарних ринків та/чи органів влади, тому за окремими індикаторами категорій «Природні монополії», «Постачання», «Споживання», «Звітність», «Політика», «Органи влади» оцінювання побудоване на базі репрезентативних вибірок;
секторів енергетики, де товарні ринки ще формуються (енергетичне вугілля, теплова енергія), тому розраховані для них субіндекси є довідковими.

Опис вибірок

Категорія «Природні монополії»:

оператори систем передачі і транспортування (TSO) – юридичні особи, відповідальні за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток цих систем, а також за забезпечення їхньої довгострокової спроможності задовольняти обґрунтований попит: на передачу електричної енергії, на транспортування й зберігання природного газу, нафти, дизельного палива;
оператори систем розподілу (DSO) – юридичні особи, що працюють у п’яти найбільших містах України, й відповідають за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток систем розподілу і забезпечення довгострокової спроможності систем розподілу: природного газу, електричної енергії, теплової енергії задовольняти обґрунтований попит.

Категорія «Постачання»:

для індикаторів біржових цін – товарні біржі, які мають найбільшу ліквідність на відповідних оптових енергетичних ринках.

Категорія «Споживання»:

для природного газу – вибірка складається тільки з одного постачальника – ГК «Нафтогаз України» у зв’язку з передачею їй як постачальнику «останньої надії» у травні 2022 року левової частки побутових споживачів;
для електричної енергії – постачальники універсальних послуг у п’яти найбільших містах України;
для нафтопродуктів – оператори роздрібної торгівлі нафтопродуктами – юридичні особи, які управляють п’ятьма найбільшими за обсягами реалізації в 2022 році мережами автозаправних станцій.

Категорія «Звітність»:

підкатегорія «Фінансова та управлінська звітність», група «Інформація про сплату податків (у розрізі видів податків та суб’єктів)» – 20 енергетичних компаній, які у 2020 році увійшли до останнього актуального рейтингу платників податків і, згідно з абзацом 21 статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підприємствами, що становлять суспільний інтерес;
група «Спеціальна звітність підприємств у видобувних галузях» – 12 приватних та державних компаній із найбільшим у 2021 році видобутком природного газу, нафти з газовим конденсатом та енергетичного вугілля;
підкатегорія «Бенефіціари та корпоративне управління» – 14 найбільших енергетичних компаній, відібраних з основної вибірки, що є акціонерними товариствами, і цінні папери яких можуть бути допущені до торгів на біржі.

Категорія «Політика»:

для індикаторів, пов’язаних з Планами дій зі сталого енергетичного розвитку (та клімату) (ПДСЕР(К) – 5 найбільших міст України: Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса.

Категорія «Органи влади»:

групи «Бюджетні видатки», «Процеси ухвалення та виконання рішень», «Прозорість формування керівних органів» – Міністерство енергетики України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольний комітет України;
група «Державна допомога» – оцінювання індикаторів здійснювалося за інформацією про надання державної допомоги Антимонопольного комітету України;
група «Квазіфіскальні операції» – за інформацією про квазіфіскальні ризики, пов’язані із енергетичними компаніями, Міністерства фінансів України.